Незважаючи на технічний прогрес, професійна діяльність працівників багатьох галузей промисловості залишається небезпечною, тому що пов'язана з мобілізацією функціональних резервів, і в багатьох випадках проходить в екстремальних і аварійних ситуаціях. Саме такі працівники, що піддаються підвищеному ризику для здоров'я, вимагають особливої уваги з боку держави.

Як свідчить аналіз стану промислової безпеки, за кількістю смертельних випадків на 1000 працюючих Україні істотно виділяється серед економічно розвинених країн і колишніх соціалістичних країн Європи (України - 0,104, країни з ринковою економікою - 0,038, колишні соціалістичні країни Європи - 0,053). Матеріальні збитки від аварій в Україні на кілька порядків перевищують витрати на заходи з охорони праці та профілактики аварійності і виробничого травматизму.

На жаль, більшість аварій є безпосередніми наслідками неадекватної діяльності людини. Результати аналізу виробничого травматизму і смертності від нещасних випадків на виробництві за 2000-2009 рр.. в України підтверджують, що причиною великої кількості нещасних випадків є помилки самих працівників, через що кожен рік травмувалося до 75% і гинуло близько 80% всіх потерпілих, групові нещасні випадки також відбувалися з вини «людського фактора» - 75-85% ( за статистичними матеріалами бюлетенів Держгірпромнагляду Україна).

Аварійність і травматизм з вини «людського фактора» обумовлені, як правило, низьким рівнем професійної підготовки з питань безпеки працюючих.

Практикою підтверджено, що психофізіологічні дослідження значно підвищують якість і ефективність професійного відбору при попередньому (при прийомі на роботу) і періодичного медичного огляду, а багатоплановість можливого використання результатів психофізіологічної експертизи дозволяє поліпшити профілактику нещасних випадків, мати об'єктивні дані при аналізі та розслідуванні випадків професійних захворювань і травматизму на виробництві.

Важливим етапом запровадження системи професійного відбору став наказ МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Використання до теперішнього часу традиційних медичних оглядів дозволяло з достатньою ймовірністю виявляти патологію у працівників, але вони не діагностували людей, які не вкладалися в певні рамки патології, і разом з тим не в змозі були забезпечити надійність у роботі. Завдяки цьому наказу психофізіологічна експертиза з суто рекомендаційного заходу стала однією зі складових медичних оглядів працівників.

Застосування професійного психофізіологічного відбору, як свідчить досвід розвинених країн і дані вітчизняних авторів, призводить до зменшення рівня аварійності технічних систем в залежності від видів і умов діяльності на 40-70%, зменшення кількості техногенних катастроф - на 20-25%, зниження рівня травматизму по причини «людського фактора» - на 40-45%.

Професійний психофізіологічний відбір і психофізіологічна експертиза (як його кінцевий результат) якраз і є тими заходами, які спрямовані на вирішення проблеми «людського фактору» на виробництві, істотно впливають на підвищення рівня безпеки на виробництві, збереження здоров'я працюючих.

Роботи підвищеної небезпеки характеризуються наявністю психофізіологічних факторів виробничого небезпеки - фізичних (статичні та динамічні перевантаження, гіподинамія) і нервово-психічних (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження, перенапруження аналізаторів). Зазначені чинники спричиняють за собою зміни у стані людини під впливом важкості та напруженості праці.

Виконання робіт підвищеної небезпеки і потребують професійного добору, як правило, передбачає наявність постійного або тимчасового екстремального режиму діяльності. Така діяльність характеризується зниженою надійністю та ефективністю, а стан працівника - підвищеним ризиком виникнення нещасного випадку.

Оцінити професійно важливі психофізіологічні якості працівника можна тільки за допомогою психофізіологічних тестів - спеціального інструменту оцінки індивідуальних якостей людей.

Психофізіологічна експертиза проводиться для працівників підприємств, організацій, установ (далі - підприємств) незалежно від форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання передбачають виконання робіт підвищеної небезпеки і потребують професійного добору.

У разі виявлення невідповідності професійно важливих психофізіологічних якостей працівника професійним вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки або передбачає професійного відбору необхідно зауважити, що це не ставить крапку у професійній діяльності працівника, а дозволяє йому усвідомити свої слабкі сторони і прийняти профілактичні заходи.

Для цього необхідно провести додаткове поглиблене медичне обстеження для виявлення можливих функціональних відхилень або початкових проявів розладу здоров'я. Також провести заходи, спрямовані на зниження потенційного ризику виникнення нещасних випадків. Це може бути: переведення працівника на менш відповідальну ділянку роботи або, якщо є можливість і його згода, - навіть на іншу посаду, не пов'язану з виконанням робіт підвищеної небезпеки, проведення додаткових тренувань та інструктажів з метою формування індивідуального стилю діяльності, що може частково компенсувати невідповідність визначених професійно важливих якостей. Крім того, доцільно проводити додаткову перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог нормативно-правових актів щодо дотримання порядку і виконання небезпечних робіт.

Правильно організований психофізіологічний відбір дозволить роботодавцю уникнути можливих ризиків, що загрожують професійної діяльності та здоров'ю працівників, зменшити ризик нещасних випадків, пов'язаних з «людським фактором», прийняти більш ефективні рішення, пов'язані з наймом та розподілом персоналу, працівникам - зменшити ризик виникнення нещасного випадку, зберегти здоров'я і працездатність.