Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
Каталог статей
Кава з ароматом німецького мистецтва
У самому центрі міста суботнього вечора проходить вистава любові до кави – «Кавова кантата». Якщо зазирнути глибше – історична основа починається з 18 століття, коли кава у Німеччині стала набувати популярності. Завдяки роботі Баха у одній з кав’ярень народився витвір мистецтва. І цінуватимуть його вічно, оскільки цей напій завжди матиме своїх шанувальників. Сучасна оперета повертається на 260 років назад. Вона створює атмосферу пережитих часів: пишні костюми з атласної тканини, що відблискують глядачам навіть у темряві, славнозвісні зачіски-перуки, які впродовж багатьох років залишаються бездоганними та сяючими, дрібні аксесуари, та навіть ґудзики. Усі маленькі деталі продумано режисером-постановником Струтинським, який крок за кроком створював таку атмосферу, аби глядач став частиною вистави та, заплющивши очі, повернувся у минуле.
Якщо дивитися на виставу з партеру – вона буде звичайною виставою. Якщо поглянути з другого балкону – вона буде схожа на підглядання за дійством на сцені. Якщо читати про неї у програмці – це буде розповідь. А якщо пити каву із героями вистави – це буде життя.
Режисер постановник разом із Шлендріаном, Лізхен та оповідачем тенором запрошує глядачів не на виставу, а на чашечку кави, за якою усі вони розповідатимуть свою історію. Дана «Кавова кантата» суттєво відрізняється від усім відомих театральних постановок. Оскільки гість запрошується не у партер, а за окремий столик, де на нього чекає не програмка дійства, а гаряча кружка кави. Ця вистава не залишить байдужим жодного до голосів учасників: бас Шлендріана, сопрано дочки – Лізхен та тенора оповідача. Музичний супровід та звучання флейти, двох скрипок, клавесина, альта, що виконують невмирущі роботи Баха, не дають спокою глядачам.
Кава на столі, ніби талісман єдності героїв на сцені та кожного окремого гостя вистави. Вона доповнює слухову та зорову картинки своїми смаковими якостями. Насичена гіркота смажених зерен, залитих окропом – звичайна ранкова процедура. Але у стінах оперети вона також сповнена творчістю. З кожним ковтком ти зближаєшся із акторами, а з кожною хвилиною – серцем наближаєшся до них. І тільки під гучні оплески прокидаєшся, наче з екстазу, та розумієш, наскільки багатим є світ кави.
Йоганн Себастьян Бах, сильні голоси, тонкі мелодії з оркестру, та присмак гарячої кави. Поєднання могутніх речей, що зводять з розуму.
|
|
Категория: Мои статьи |
Добавил: (15.06.2011)
| Автор: Кузьменок Марія
|
| Просмотров: 1097
| Рейтинг:
0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация |
Вход ] |
