Сам собі режисер або здоровим бути вигідно - Мои статьи <?if()?>- <?endif?> - Каталог статей - Каталог сайтов Web Directory
Пятница, 20.01.2017, 21:02

directory.ucoz.ua



Меню сайта
Категории
Наша кнопка



Друзья сайта


Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
SMS по Украине
 


Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи [ Добавить статью ]

Сам собі режисер або здоровим бути вигідно
«Очікування.Очікування... Напевно, найрізнобарвніше слово у світі. Мені здається, що кожне почуття має свій колір. Наприклад, очікування зустрічі з коханою я б розмалював рожевим, візиту до стоматолога-синім, свят -зеленим. Лиш єдине не має кольору взагалі. Очікування кінця ... »

Якийсь занадто заплутаний початок. Не інакше, як новий філософ народжується. Але тільки навряд чи ці слова пов'язані з філософією. Та незабаром ви й самі все зрозумієте.

Я студент юрфаку ХНТУ. Окрім навчання захоплююся баскетболом і музикою. Хлопець середньої складності,як бачите. Шкідливі звички присутні-трохи п'ю, трохи курю. Точніше курив ... Буквально місяці три тому до нас в університет приходив один дуже розумний чоловік, щоб повернути нас на шлях праведний. Він дві години розповідав нам про шкоду паління, висловлюючи глибоку турботу про здоров'я наших органів, і, боячись, що ми проживемо в цьому шаленому світі менше відведеного нам часу. Звісно ж в кінці цієї душевної бесіди ми всі пообіцяли дядечкові, що з сьогоднішнього дня цигарки назавжди покинуть наше здорове суспільство, а тютюнові кіоски ми взагалі будемо обходити десятою дорогою. Це ж звісно невимовно його втішило, і він, мабуть, вже спокійний за нас , легкою ходою вийшов з університета. На вулиці дядечко запалив цигарку, сів у машину та поїхав у невідомому напрямку. Напевно, його цигарки чимось відрізнялися від наших і на здоров'я не впливали. А може навіть навпаки, ще й користь приносили! Ну не став би він нам брехати? Звичайно ні.

А якщо чесно, я ніколи не вірив в ефект всіх цих антинікотинових агітацій. Дуже сумніваюся,що подібна ідеологія вилікує хоча б одного курця. Як на мене,взаємно безглузда витрата часу. Ось взяти,як приклад,підлітка. Та у нього ця інформація буде пролітати крізь вуха зі швидкістю реактивного літака. За повнолітніх «бейбіків» я взагалі мовчу. В їхньому житті ця тютюнова заноза займає дуже вже важливе місце. Так що безглузда це затія .Безглузда.

Звісно знайдеться хоч один розумник,який розіб’є мої доводи контраргументом у вигляді гучних лозунгів : «Ми вчимо не тільки кидати палити. Ми вчимо не починати!» Браво! Відмінна фраза! Лаконічна, правильна, б'є точно в ціль! Міцна,немов сталь!Мабуть.
Аргументую свій сарказм. Ось народився, наприклад, хлопчик Петя. Він агукає, вчиться ходити, потім дитячий садок, школа. Увесь цей час хлопчик Петя помічає, як деякі чоловіки , а іноді навіть жінки, підносять до своїх губ якісь палички і випускають клуби диму з рота. Ба!Як дракони! І бачить він це практично скрізь - на вулиці, в кафе, в телевізорі і навіть дома. Як ви вважаєте, чи є стовідсоткова гарантія, що Петя ніколи не запалить?Виходить, щоб у хлопчика не виникало подібної спокуси, потрібно просто заховати куди-небудь всіх курців.

І колись такий Петя народиться і у мене. Та я дуже сумніваюся, що до того часу зникнуть всі курці. А ви кажете-не починати! Так що заборони і нотації рідко діють на дітей. З часом дитина сама вирішить, потрібно їй це чи ні.

Але це лише половина бомби сповільненої дії. Друга ж активується,коли Петі буде років 12-13. А що у нас відбувається в цьому віці? Всі дітки хочуть стати дорослішими і, бажано, якнайшвидше. А який-же засіб допоможе нам відчути себе дорослими і крутими ? Тут без коментарів. Зовсім нещодавно я був свідком однієї історії. Чекаю на зупинці маршрутку. А недалеко від мене стоять троє хлопців підліткового віку. Незабаром до них підійшов ще один хлопець, мабуть, їх однокласник. Він дістав пачку Marlboro і, простягаючи її друзям, сказав просто нищівну фразу: «Закурюємо, мужики!» І уявіть собі, як він відчував себе в той момент. Це ж просто верх дорослості, верх крутості!
Але й навіть це ще не все. Настане мить,коли секретний захист дасть збій і у Петі знайдуть цигарки. Ось тут і постане він перед суворим обличчям правосуддя, тобто перед татковим. І в розпал судового засідання, коли тато вже виніс вирок, і, витягуючи ремінь зі штанів, вже було почав приводити його в силу, в кімнату загляне мама:
- Коханий, я до магазину .Тобі потрібно щось?
-Так, люба,візьми пачку Честера.

Завіса! Навряд чи після цього суд буде на боці тата .Ах так, тато .У них теж є свої судді. Це наші любі мами, дружини їх. І далеко не всім мамам подобається нікотинове захоплення їх благовірних. Та й по сімейному бюджету б'є. Ось тут в наших тат, як ніби Олле Лукойє вселяється. Один обіцяє, що кине палити з понеділка (правда з якого саме не конкретизує) .Інший перестане з початку нового місяця, третій з нового року. Найцікавішу казку я чув від свого діда , коли той кидав палити за методом місячного календаря. Він обіцяв бабусі, що як тільки Венера увійде в потрібну фазу, так відразу ні-ні. А поки доведеться зачекати - з Венерою ж не посперечаєшся.

Отже,підведемо підсумки .Згідно з розробленою мною теорією, паління є однією з найспокусливіших речей у пубертатному періоді і однією з невід’ємних його ланок .Ну якось так. Інакше кажучи, підліток рано чи пізно закурить свою першу цигарку. А ось чи стане вона для нього останньою, залежить від нього самого. Заборони, нотації, лекції становлять лише незначну частку у формуванні негативного ставлення до тютюнових виробів. Один лише факт бентежить мене: зараз діти викурюють першу сигарету раніше, ніж прочитають свою першу серйозну книгу.А в іншому мне все в цій теорії влаштовувало. В глибині душі я навіть пишався нею, і ... і вона розвалилася, немов картковий будиночок .. Ви, напевно, вже забули про перші слова цього тексту. А я запам'ятаю їх на все життя.

У мого друга онкозахворювання. В 25 років хлопець захворів раком легень. Це його слова. Пам’ятаєте теорію відносності Ейнштейна? Коли гуляєш з красивою дівчиною година здається хвилиною, а якщо сидиш на розпеченій сковорідці, то хвилина - годиною. Так ось він зараз на цій сковородці. І знаєте, що налякало мене більш за все? Коли під час розмов приводили статистику смертності, показували фотографії хворих людей і спотворених легень, - це ніяк не сприймалося. Адже то все відбувається не зі мною, не з моїми родичами, не з моїми друзями. І який сенс тоді перейматися через це? Ніякого.
І тут .. Людина, яку я знаю, з якою спілкуюся, з якою вітаюся за руку помирає через дурну цигарку! Не той,що з телевізора або інтернету, а мій друг! Ось тут і приходить в голову найочевидніша і егоїстична думка : «А раптом я наступний?» Знаєте ,якими важливими відразу стали всі ці антинікотинові пропаганди? Знаєте, якими потрібними відразу стали заборони і нотації? А ще коли твій звичайний ранковий кашель раптом став називатися хронічним бронхітом курця, просто відчуваєш себе балансуючим над прірвою.
Я кинув палити. Так само вчинили і кілька десятків його і моїх друзей. Ні, в жодному разі не намагаюся відмовляти і вас. Ось тільки вже місяць в голові горить одне питання: «Невже для того, щоб двадцять чоловік кинули палити, одному потрібно померти?!» Думаю, ні. Ви думайте самі. Адже кожен сам собі режисер, чи не так?
Категория: Мои статьи | Добавил: (18.03.2012) | Автор: Пислар Антон Борисович E
Просмотров: 444 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]