Вторник, 25.07.2017, 11:44

directory.ucoz.ua



Меню сайта
Категории
Наша кнопка



Друзья сайта


Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
SMS по Украине
 


Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи [ Добавить статью ]

Пожежна небезпека електропроводок
Основні причини пожежної небезпеки електропроводок
За даними статистики, електропроводки є найбільш пожежонебезпечним виглядом електроустановок, так як на них припадає приблизно 41% всіх пожеж, пов'язаних з електроустаткуванням і електропристроями.
Термін «пожежна небезпека» електропроводок характеризує три основних пожежонебезпечних прояву електричного струму:

   
1. здатність самої електропроводки в певних аварійних ситуаціях (коротке замикання, перевантаження тощо) стати джерелом пожежі (займання власної ізоляції з подальшим загорянням підтримують конструктивних елементів);
   
2. здатність ізоляції проводів поширювати горіння при запалюванні від сторонніх джерел;
   
3. здатність утворювати в момент короткого замикання розплавлені частинки провідникових металів.

Найбільш поширеними причинами пожежної небезпеки електропроводок є перевантаження і короткі замикання.
Перевантаження - вид аварійного режиму, що виникає внаслідок підключення до електропроводки споживачів, номінальний струм яких перевищує допустимий (за умов нагрівання) для даного перетину провідника. При значи-тельной величиною перевантаження тривалість аварійного режиму (до спрацьовування захисту або перегорання жили проводу) може бути порівнянна з тривалістю короткого замикання.
Коротке замикання - це не передбачене нормальними умовами роботи замикання струмопровідних частин, підключених до різних фаз або мають різні потенціали (замикання на землю, заземлені предмети і нульові проводу). Зазвичай в місці замикання з'являється деякий перехідний опір, утворене нещільним контактом, значною окисной плівкою, обвугленої ізоляцією і т.п. Такий вид замикання називається неповним. У ряді випадків перехідні опори настільки малі, що практично ними можна знехтувати. Такі замикання називаються металевими. Небезпека пожежі при металевому короткому замиканні і при загрубления захисту полягає в займання ізоляції в будь-якому місці електропроводки через значну величини струму короткого замикання.
На противагу металевому, неповні короткі замикання призводять до пожеж навіть при правильно обраній захисту, тому що опір пошкодженої ділянки, обмежуючи струм, підтримує його на рівні, недостатньому для спрацьовування захисту. Неповні короткі замикання часто виникають внаслідок появи струмів витоку.
Замикання на землю може здійснюватися безпосередньо через землю або через заземлені предмети, наприклад водопровідні труби, систему опалення, металеві естакади і т.п. Ці замикання можуть бути особливо пожежонебезпечними в тому випадку, коли утворився контур заземлення має велику протяжність і знаходиться в зоні розташування легкозаймистих матеріалів (склади, сільськогосподарські приміщення, нафтосховища і т.п.). При цьому пожежна небезпека збільшується, тому що внаслідок високого опору кола замикання струм обмежений і не викликає спрацьовування захисту.
Основною причиною виникнення коротких замикань є порушення ізоляції струмоведучих частин у процесі монтажу і експлуатації, викликаних тепловим старінням ізоляційних матеріалів, перенапруги електромережі, механічними ушкодженнями, впливом агресивної навколишнього середовища.
Теплове старіння ізоляції найбільш часто виникає через перевантаження електромережі струмами, що перевищують тривало допустимі для даного перетину провідника. Відносний термін служби ізоляції визначається по емпіричному («восьміградусному») правилом, згідно з яким підвищення температури провідника на 8 ° С знижує термін служби ізоляції вдвічі.
Старіння ізоляції характеризується зменшенням її еластичності і механічної міцності. Наслідком цього можуть бути електричний пробій ізоляції і пошкодження електроустановки, а при наявності горючої ізоляції і пожежонебезпечної середовища - пожежа або вибух.
Явища перевантаження виникають при неправильному розрахунку допустимого перерізу струмоведучих жил проводів або з-за додаткового підключення непередбачених проектом споживачів, механічних перевантажень на валу, не-полнофазних режимів роботи двигунів і знижень напруг мережі.
Механічне пошкодження ізоляції проводів найчастіше виникає із-за недбалого монтажу (протягування проводів крізь стіни, перегородки і т.п. без виконання відповідних правил) або внаслідок неправильної експлуатації (відсутність механічного захисту проводів в зоні дії пересувних установок тощо).
Вплив вологи і агресивних середовищ при певних умовах істотно погіршують стан ізоляції проводів. Під дією вологи на ізоляції утворюється провідний шар, і з'являються струми витоку. Від виникає при цьому тепла шар рідини випаровується, а на ізоляції залишаються сліди солі. При припиненні випаровування струм витоку зникає. При поновленні дії вологи процес повторюється, причому із-за підвищення концентрації солі провідність збільшується. Внаслідок постійно повторюваного процесу струм витоку не переривається після випаровування, а з'являються дрібні іскри. Подальше вплив струму витоку призводить до обвуглювання ізоляції і виникненню дугового розряду (неповне коротке замикання), здатного запалити ізоляцію.
Описані процеси руйнування ізоляції особливо посилюються в агресивному середовищі, тобто при наявності в атмосфері парів кислот або аміаку (наприклад, в приміщеннях для утримання худоби).
Рекомендації щодо зниження пожежної небезпеки електропроводок

Пожежна безпека електропроводок забезпечується дотриманням таких основних вимог:

   
1. правильним вибором виду електропроводки і способу її прокладки;
   
2. відповідністю виду електропроводки і характеристик використовуваних проводів, кабелів і труб допустимим способам прокладки по підтримує підставах та конструкцій;
   
3. правильним вибором електрозахисту.

Загальні пожежно-профілактичні вимоги при проектуванні і монтажі електропроводок полягають у наступному.

         
1. Електропроводки повинні відповідати всім вимогам навколишніх умов (наприклад, жарке і запорошене приміщення).
         
2. Зручна прокладка кабелів, яка сприяє швидкій локалізації вогнища пожежі.
         
3. При відкритому прокладанні захищених проводів (кабелів) з оболонкою з горючих і незахищених проводів повітряний зазор між Проводом (кабелем) і поверхнею прилеглих підстав, конструкцій і деталей з горючих матеріалів має становити не менше 10 мм. Допускається відокремлювати провід (кабель) від вказаної поверхні шаром негорючого матеріалу виступаючим з кожного боку приводу (кабелю) не менше ніж 10 мм.

При прихованій прокладці захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів і незахищених проводів повітряний зазор між проводом (кабелем) і прилеглої поверхнею конструкції з горючих матеріалів має становити не менше 100 мм. Якщо не можна забезпечити вказану величину зазору, провід (кабель) слід захищати з усіх боків суцільним шаром негорючого матеріалу (наприклад листового азбесту товщиною не менше 3 мм; штукатурного, алебастрового або цементного розчину товщиною не менше 10 мм).

         
1. Знижує пожежну небезпеку просочення кабельних покривів після укладання кабелів на кронштейни цементним молоком, змішаним з 5% біхромату калію.
         
2. При відкритому прокладанні труб і коробів з важкоспалимих матеріалів по вогнетривкі та важкогорючих підставах і конструкціям повітряний зазор між трубою (коробом) та прилеглої поверхнею конструкції з горючих матеріалів має становити не менше 100 мм. Якщо не можна забезпечити вказану величину повітряного зазору, трубу (короб) слід захищати з усіх боків суцільним шаром негорючого матеріалу. Таку ж обробку провідників слід виконувати при прихованій прокладці труб і коробів з важкоспалимих матеріалів.
         
3. При пересіченнях електропроводки з елементами будівельних конструкцій з горючих матеріалів ці ділянки мають бути виконані з дотриманням усіх вимог пунктів 2 і 3.
         
4. У місцях з температурою, що відрізняється від розрахункової температури навколишнього середовища (+25 ° С), проводи і кабелі повинні мати теплостойкую ізоляцію, або струмові навантаження на них повинні бути відповідно знижені.
         
5. Зниження пожежної небезпеки контактних з'єднань в місцях приєднання проводів до приладів та апаратів досягається правильним вибором розміру гвинтових затискачів у залежності від перерізу провідників.
         
6. У курних приміщеннях не рекомендується застосовувати способи прокладки, при яких на елементах електропроводки може скупчуватися горюча та важкогорючих пил, а видалення її утруднено.
         
7. Кабелі й проведення електропроводок в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу повинні мати покрив і оболонку з матеріалів, які не розповсюджують горіння. Не допускається застосування кабелів з горючою поліетиленовою ізоляцією.
         
8. Не допускається прокладання транзитних електропроводок і кабельних ліній всіх напруг, які не відносяться до даного технологічного процесу, розташованих ближче 1 м по горизонталі і вертикалі від пожежонебезпечних зон.
         
9. Заборонено застосування в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу електропроводок, виконаних неізольованим проводом.
        
10. Відстань від кабелів та ізольованих проводів, що прокладаються відкрито, до місця розташування (зберігання) горючих речовин, повинно бути не менше 1 м.
        
11. Електропроводки з ізольованих незахищених проводів з алюмінієвими жилами в пожежонебезпечних зонах будь-якого класу виконуються тільки в трубах або коробах.
        
12. Заборонено застосування неізольованих провідників у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу.
        
13. У вибухонебезпечних зонах класів BI і В-Ia електропроводка виконується проводом або кабелем тільки з мідними жилами.
        
14. У вибухонебезпечних зонах класів B-I6, В-1г, B-II, В-Ia припустимо застосування проводів і кабелів з алюмінієвими жилами.
        
15. У вибухонебезпечних зонах класу BI для електричного освітлення застосовуються двохпровідні групові лінії.
        
16. Фазний і нульовий робочий провідники в двопровідних лініях освітлення у вибухонебезпечних зонах BI повинні бути захищені від струмів короткого замикання і для одночасного відключення мати двополюсні вимикачі.
        
17. У вибухонебезпечних зонах будь-яких класів можуть застосовуватися проводи з гумовою і полівінілхлоридною ізоляцією, кабелі з гумовою, полівінілхлоридною та паперовою ізоляцією в гумовій, полівінілхлоридною та металевій оболонках.
        
18. Забороняється застосування кабелів з алюмінієвою оболонкою у вибухонебезпечних зонах класів BI і В-1а.
        
19. У вибухонебезпечних зонах всіх класів забороняється застосування проводів і кабелів з поліетиленовою ізоляцією або оболонкою з поліетилену.
        
20. Кабелі, що прокладаються відкрито (на конструкціях, стінах, каналах, тунелях і тощо) у вибухонебезпечних зонах будь-якого класу, не повинні мати зовнішніх покриттів з горючих матеріалів (джут, бітум, бавовняна обплетення і т.п.).
        
21. Отвори в підлозі і стінах (через які проходить кабель) у вибухонебезпечних приміщеннях всіх класів повинні бути щільно забиті неспаленим матеріалом.
        
22. Заборонена прокладка транзитних електропроводок і кабельних ліній через вибухонебезпечні зони будь-яких класів, а також на pacстoяніяx менше 5 м по горизонталі і вертикалі від цих зон. Допускається прокладання електропроводок і кабельних ліній на відстані менше 5 м в трубах, в закритих коробах, в підлозі.
        
23. З метою швидкої ліквідації пожежонебезпечного аварійного режиму, мережі електропроводки повинні мати захист від короткого замикання і перевантаження з мінімально можливим часом відключення.
Категория: Мои статьи | Добавил: ohranatruda (05.12.2010)
Просмотров: 1369 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]