П'ять найвідоміших у світі хакерів - і чому вони зовсім не кращі
Ще з вісімдесятих років минулого сторіччя професія комп'ютерного зломщика була овіяна ореолом романтизму, а численні кінофільми в стилі кіберпанку зробили це заняття бажаним для мільйонів підлітків. Тому не дивно, що справжні хакери з реального дорослого світу сьогодні стають такими ж суперзірками, як естрадні виконавці або кіноактори.
Хто ці люди і чим вони насправді займаються? Цілком очевидно, що навряд чи ми можемо судити про багатьох з них хоча б тому, що в плани хакера, що зламує надсекретні системи, абсолютно не входять публічні інтерв'ю і фотографії для преси. Навпаки, його завдання - залишитися непоміченим і неспійманих. Тому арешт найбільш небезпечних представників цієї спільноти стає подією, а їх особистості викликають не менший інтерес, ніж походеньки вигаданих кіногероїв.
Втім, реальність нескінченно далека від казок, і справжні комп'ютерні зломщики мають мало спільного з образами з кіно. Історії їхнього життя теж мало схожі на сюжети голлівудських фільмів, і відмінне доказ тому - досягнення п'яти найвідоміших у світі хакерів. А чому вони не кращі, напевно, вже здогадалися все: просто тому, що вони всім відомі.
1 Кевін МитникАмериканець Кевін Митник - напевно, найвідоміший у світі хакер, багато в чому завдяки схильності до ексцентричного поведінки, якого від нього і чекала дозвільна публіка. Під час свого арешту в 1995 році Митник безапеляційно заявив, що йому досить посвістеть в трубку вуличного телефону-автомата, щоб розв'язати ядерну війну.
У дійсності, звичайно, нічого подібного він зробити не міг, оскільки, нехай і дійсно зламав безліч захищених мереж, але використовував для цього зовсім не якісь геніальні програми і надприродні коди, а банальні методи соціальної інженерії - простіше кажучи, людський фактор. Митник застосовував й не так якісь технічні навички, скільки знання психології і маніпулював людьми, змушуючи їх видавати свої паролі.
Практикуватися у зломі різних систем Митник почав з дитинства. Відомо, що в 12-річному віці він знайшов спосіб підробки автобусних квитків, який дозволяв безкоштовно переміщатися по всьому місту. Потім він «перехопив» управління системою голосового зв'язку в місцевій закусочній «Макавто», щоб говорити відвідувачам всякі гидоти.
У шістнадцять років Митник зламав мережу фірми Digital Equipment Corporation і викрав розміщене там програмне забезпечення: це коштувало йому роки в ув'язненні і трьох років під наглядом поліції. Саме в цей час він вліз в систему голосової пошти Pacific Bell і після того, як був виписаний ордер на його арешт, пустився в перегони.
У 1999 році зловили Митника агенти ФБР стверджували, що при ньому були фальшиві документи і мобільні телефони з «клонованими» номерами. У результаті його звинуватили у зломі декількох комп'ютерних і телефонних мереж і засудили до 46 22 місяці за порушення умов умовного звільнення місяців ув'язнення плюс, при цьому жарт про ядерну війну обійшлася йому у вісім місяців в «одиночці».
Кевін Митник вийшов з в'язниці в 2003 році і з тих пір написав кілька книг про свої хакерських досягнення. У 2000-му вийшов фільм «Злом» (Track Down) на основі його біографії, написаної Цутому Симомура і Джоном Маркоффа, причому Симомура був експертом з комп'ютерних систем, чий комп'ютер був зламаний Митником. Сьогодні Митник 49 років, і він управляє власною компанією з комп'ютерної безпеки.
2 Гері МаккіннонШотландець Гері Маккіннон - найвідоміший британський хакер, екстрадиції якого з початку двохтисячних домагаються США, де йому загрожує більше 70 років тюремного ув'язнення. Вперше поліція Великобританії зацікавилася Маккіннон в 2002 році, але завдяки громадській підтримці та деяким іншим обставинам він досі на волі.
У США Маккиннона звинувачують у тому, що в 2001 році він зламав майже сотню комп'ютерів, що належать Міністерству оборони і НАСА. За твердженням влади, отримавши доступ до системи, він видалив критично важливі файли і фактично паралізував роботу мережі військового відомства США на цілу добу. Більше того, Маккіннон нібито стер дані про американських озброєннях під зламаних комп'ютерах після терористичних атак 11 вересня 2001 року і викрав якусь критично важливу інформацію. За діючими у Великобританії законам за подібні правопорушення йому належало лише шестимісячне ув'язнення.
Сам Маккіннон стверджував, що шукав в комп'ютерах американських військових свідоцтва приховування від громадськості інформації про НЛО та інших потенційно корисних технологіях. Крім того, він заявляв, що отримав доступ до абсолютно незахищеним машинам і залишив безліч записів про всі виявлені вразливості на тих же самих комп'ютерах.
Федеральний суд в американському штаті Віргінія в листопаді 2002 року офіційно звинуватив Маккиннона в семи фактах комп'ютерних злочинів, і якби Великобританія видала його США, то зломщик цілком міг би провести у в'язниці все своє життя. Після набрання чинності Акта про екстрадицію 2003 здавалося, що доля хакера вирішена, але не тут-то було. Змінилося лише те, що його зобов'язали щодня відмічатися в поліцейській дільниці і не виходити з дому по ночах.
Захист наполягла на медичному обстеженні Маккиннона, і у нього були діагностовані синдром Аспергера (форма аутизму) і клінічна депресія, здатна спровокувати самогубство. На цій підставі Маккіннон звернувся до Європейського суду з прав людини, який спочатку призупинив екстрадицію, але потім відмовився її заблокувати. У 2009 році Верховний суд видав дозвіл на екстрадицію, але суспільний резонанс справи привів до того, що вона так і не відбулася. На підтримку хакера висловилися багато відомих осіб - від музикантів Стінга і Пітера Гебріела до мера Лондона Бориса Джонсона і актора Стівена Фрая.
У жовтні 2012 року міністр внутрішніх справ Тереза Мей оголосила про блокування видачі Маккиннона на підставі того, що в разі екстрадиції ризик для життя обвинуваченого настільки великий (він може покінчити з собою), що таке рішення суперечило б прав людини. Надалі було вирішено відмовитися від кримінального переслідування хакера і в Великобританії: формально - через складнощі з доказами, що знаходяться на території США. Зараз Маккіннон абсолютно вільний.
3 Джонатан ДжеймсАмериканець Джонатан Джеймс - перший неповнолітній хакер, засуджений у США за кіберзлочини. Як стверджувало обвинувачення, 15-річному віці в 1999 році він зламав комп'ютерну систему власної школи, мережа телекомунікаційної компанії Bell South, а потім проник на сервер Міністерства оборони США. Тут він перехопив більше трьох тисяч електронних листів співробітників держустанов, зламав сервер НАСА і викрав програмне забезпечення, призначене для управління системами життєзабезпечення на Міжнародній космічній станції. Досить круто, особливо для п'ятнадцятирічного підлітка!
У 2000 році Джеймса заарештували, проте завдяки юному віку він був визнаний винним за двома епізодами в суді для неповнолітніх і завдяки цьому уникнув фактичного тюремного ув'язнення. Замість цього він провів шість місяців під домашнім арештом і відправив письмові вибачення у Пентагон і НАСА. Будь Джеймс на два роки старший, йому б загрожувало не менше десяти років в'язниці.
Тим часом через кілька років Джонатана Джеймса стали підозрювати ще в одному комп'ютерному злочині: у 2007 році була викрадена інформація про кредитні картки мільйонів клієнтів торгової мережі TJX, і Секретна служба обшукала будинок Джеймса, намагаючись виявити докази, які прив'язують його до цього злочину.
Незважаючи на те що обвинувачення так і не пред'явили, Джеймс був впевнений, що потрапить у в'язницю, і (за офіційною версією) вчинив самогубство. У залишеній їм записці він заявив, що не вірить у систему правосуддя і бачить у самогубстві єдиний спосіб зберегти контроль над ситуацією і уникнути покарання за злочин, якого він не скоював. В інтерв'ю, які Джеймс давав до крадіжки даних клієнтів TJX, він заявляв про намір відкрити власну фірму з комп'ютерної безпеки. Замість цього у віці 24 років він покінчив із собою.
4 Кевін ПоулсенАмериканець Кевін Поулсен - ще один колишній хакер, який змінив рід занять, як і Митник, на безпечніший. Ще у вісімдесятих роках Поулсен спеціалізувався на зломі телефонних ліній і з легкістю маніпулював номерами і каналами різних операторів. Темний Данте Вперше Поулсен став відомий під псевдонімом в 1993 році після злому системи управління телефонними лініями Лос-анджелеської радіостанції КМІС-FM. В результаті майстерної блокування ліній він став переможцем кількох конкурсів і як 102-й додзвонився «виграв» автомобіль Porsche 944 S2.
У полі зору ФБР Поулсен потрапив після злому секретних баз даних, що містять інформацію з прослуховування телефонних переговорів. В одній з документальних телевізійних програм нерозкритих таємниць, присвячених нерозкритих злочинів, промайнуло його обличчя, але відразу після цього незрозумілим чином всі телефонні лінії телеканалу вийшли з ладу NBC, так що ніхто не зміг додзвонитися і впізнати Поулсена.
Проте полювання, оголошена ФБР, принесла свої плоди: один із службовців супермаркету дізнався Поулсена і заблокував його у проході магазину. Кевін був звинувачений у зломі телефонних мереж і відмиванні грошей і засуджений до п'яти років ув'язнення, після яких йому було заборонено торкатися до комп'ютерів протягом трьох років.
Після виходу з в'язниці в 1998 році Поулсен зайнявся журналістикою і сьогодні займає пост старшого редактора онлайн-версії знаменитого журналу про комп'ютерні технології Wired.
5 Свен Олаф КамфіусВиходець з Голландії Свен Олаф Камфіус, власник провайдера Cyberbunker, який надавав хостинг Pirate Bay, і видний діяч німецької Піратської партії, був заарештований іспанською поліцією в квітня 2013 роки після серії потужних кібератак, які, за твердженням деяких фахівців, погрожували працездатності всього Інтернету. Справа в тому, що вже згадана компанія і фірма Cyberbunker CB3ROB, що також належить Камфіусу, займалися хостингом не тільки торрент-трекерів, а й ботнетів, спамерів та інших підозрілих підприємств.
Проект Spamhaus DDoS-атака на сервери Масована послідувала після того, як ця фірма, що спеціалізується на комп'ютерній безпеці, внесла Cyberbunker CB3ROB і в свій «чорний список». У відповідь Камфіус оголосив про створення угруповання STOPhaus, в яку, за його твердженням, увійшли хакери не тільки США, Канади та Західної Європи, але також Росії, України та Китаю. Як вважає звинувачення, за допомогою множення запитів через вдалося засипати сервери DNS-Резолвер різних провайдерів групі STOPhaus Гбіт Spamhaus проекту запитами зі швидкістю більше 300 / с, що чутливо сповільнило роботу всього Інтернету.
Після арешту Камфіус заявив, що він не має відношення до цієї атаки і що лише публічно представляє групу STOPhaus, але не бере участі в її діяльності. За його твердженням, збиток від атаки на взагалі багаторазово перебільшений Spamhaus проекту. Сам він називає себе інтернет-активістом і борцем проти цензури і всіх тих, хто намагається контролювати Інтернет.
Слідство триває, але людина, яка майже «поклав» Інтернет, так чи інакше цілком гідний перебувати в нашому списку.
***
У реальному житті комп'ютерних зломщиків зовсім не так багато романтики та гламуру, як може здатися після перегляду голлівудської кінофантастики. Як правило, все зводиться до життя в підпіллі, потай не тільки від поліції, але і від знайомих і рідні, і довгим років в тюремному ув'язненні. Комусь сильно щастить - і згодом вдається застосувати свої таланти в законному бізнесі. А комусь щастить набагато менше.
